Обличчя сили: правозахисниці, які змінюють історію

0 21

Фотовиставка «Правозахисниці: обличчя сили» в Американському домі демонструє портрети 18 жінок із різних країн світу, які відіграли важливу роль у захисті та популяризації прав людини – як у своїх країнах, так  і на міжнародному рівні. Ці жінки своєю громадянською позицією надихають боротися і приймати виклики, попри небезпеку й часті непорозуміння з владою.

Відкриття фотовиставки, організованої Освітнім домом прав людини в Чернігові спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини та Американським домом, супроводжувалося активною дискусією за участі героїнь фотопортретів.

7

Українські обличчя жінок-правозахисниць також представлені на виставці. Дар’я Свиридова, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Тетяна Печончик, Центр інформації про права людини, Олександра Матвійчук, Громадська ініціатива «Євромайдан SOS, Центр громадянських свобод, – розповідають про свої досягнення з чорно-білих фотопортретів.

За словами Юлії Шевчук, заступниці Директора Американського Дому, метою фотовиставки є розкрити імена жінок-правозахисниць, популяризувати їхні досягнення, адже мало хто чув про них. Кожна жінка – це уособлення сили, якою вона ділиться з іншими.

“Жінки, які захищають права людини, кидають виклики стереотипам і упередженням на національному, регіональному та міжнародному рівнях”, – наголосила на відкритті фотовиставки Ане Тусвік Бонде, норвежка, регіональна менеджерка Фонду Домів прав людини у Східній Європі та на Кавказі.  Ане Бонде вважає, що українське громадянське суспільство таке сильне, тому що жінки-правозахисниці були також обличчям Євромайдану.

6Вірменсько-український тандем жіночих правозахисниць: фотопортрет та історія Лари Агаронян і Дар’ї Свиридової

Особливою гостею події стала Лара Агаронян, активістка жіночого руху у Вірменії, голова громадської організації «Жіночий ресурсний центр», представниця Дому прав людини в Єревані. Обличчя Лари – уособлення жіночої сили правозахисного руху у Вірменії. Лара Агаронян народилася у вірменській сім’ї у Лівані. Згодом разом із батьками Лара емігрувала в Канаду як біженка. У Канаді жінка отримала середню й вищу освіту, стала активісткою жіночого руху. У 2003 році Лара вирішила повернутися на батьківщину своїх предків. Не без перешкод активістці вдалося зібрати свою команду правозахисниць і заснувати неурядову організацію «Жіночий ресурсний центр». Громадська організація, зареєстрована в 2013 році, проводить зокрема й публічні кампанії проти зґвалтування жінок, виступає за поліпшення становища жінок у суспільстві.

2Лара Агаронян, активістка жіночого руху у Вірменії, голова громадської організації «Жіночий ресурсний центр»

За словами Лари Агаронян, боротьба за жіночі права у Вірменії йде на трьох фронтах: із суспільством, позаяк стереотипи й бачення ролі жінок у Вірменії заскнілі й архаїчні; з державою й поліціянтами, які всіляко перешкоджають активності жінок; і часто всередині самих сімей, оскільки близькі далеко не завжди підтримують жіночий активізм. Багато вірменських жінок-правозахисниць одружені, мають дітей, живуть разом із батьками. І нерідко саме близькі родичі перешкоджають правозахисній діяльності активісток – не відпускають із дому на акції протесту, конференції тощо.

Поліція неодноразово намагалася придушити всілякі мирні зібрання, не лише жіночих активісток, а й інших громадських діячів. Ситуація стала майже критичною після 2013 року, коли Президент Вірменії відмовився підписувати Угоду про асоціацію з ЄС і повністю змінив вектор зовнішньої політики на проросійський. Проросійська пропаганда заполонила теле- і радіоефіри, пресу й Інтернет. Громадянський активізм не лише не схвалюють, а й карають моральним осудом і арештами.

Більшість громадян бачить місце вірменської жінки вдома, біля кухонної плитки. За словами  Лари, політика залишається сферою недосяжною для більшості жінок. Лише 9% жінок залучені до процесу вироблення політики. Однією з причин низької участі жінок у політичних процесах є фемінізація бідності, тобто збільшення частки жінок, які живуть на межі чи поза межею бідності.  Це також пов’язано з економічною кризою в країні.

Коли в 2013 році активістки пролобіювали прийняття закону №57 «За гендерну рівність», переважна більшість суспільства цього не сприйняла. Справа в тому, що у свідомості багатьох поняття «гендер» еквівалентне нецензурному слову, люди неправильно розуміють сам термін, і це спотворене розуміння ще більше підсилюють проросійські пропагандисти.

«Жіночий ресурсний центр», як і саму Лару Агаронян, неодноразово атакували через їхню діяльність. Постійні погрози й залякування Лара отримує через соцмережі, емейли. А після того, як громадська організація у своїй роботі перейшла межу політичної толерантності більшості вірменів – Центр організовував діалог із жінками-жертвами й активістками з Нагорного Карабаху, атаки посилилися.

Правозахисниця бореться також із проблемою домашнього насилля у країні.  61% жінок тією чи іншою мірою потерпають від домашнього насильства. Якось Лара навіть організувала публічну акцію – туфлі вбитої чоловіком жінки поставили на центральній площі, щоб кожен, хто йтиме, не міг пройти повз.

На жаль, вірменське правосуддя часто полегшує судові вироки для кривдників. Убивця, який заколов дружину тридцятьма ножовими пораненнями, отримав усього лиш 3,5-річний термін у в’язниці. Це говорить про те, наскільки замовчуються й нівелюються ті проблеми, які повинні обговорюватися суспільством.

З ініціативи Лари Агаронян започаткована телефонна лінія допомоги жертвам домашнього насилля. Щорічно більше 3 тисяч жінок звертаються по допомогу, що є великим кількісним показником для такої маленької країни. Організація також пролобіювала новий закон, який краще захищає жертв сімейного насильства.

4Дар’я Свиридова, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Тетяна Печончик, Центр інформації про права людини, та Олександра Матвійчук, Громадська ініціатива «Євромайдан SOS, Центр громадянських свобод 

Фотовиставка «Правозахисниці: обличчя сили» триватиме до 30 липня 2016 року. Усі бажаючі мають змогу пройти подорож викликів і перемог разом із фотогероїнями в Американському домі, що знаходиться за адресою: вул. Миколи Пимоненка 6, м. Київ.

Оксана Хомей

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша электронна адреса не буде опублікована.