Обговорювати проблеми сексизму в медіа — це перший крок до побудови нових стандартів журналістики

0 28

Як і чому ЗМІ підсилюють стереотипні ролі обох статей? Чи надає українське суспільство рівні можливості жінкам і чоловіками? На ці та багато інших запитань намагалися знайти відповіді учасники подіумної медіа-дискусії «Подолання сексизму та негативних ґендерних стереотипів у медіа».

Ольга Герасим’юк, Юрій Макаров і Лариса Денисенко під модеруванням Ірини Славінської наважалися говорити публічно про те, що для багатьох журналістів залишається питанням, замкненим за сімома замками.

Дискусія відбулася як частина медійного марафону, котрий організовував Національний Демократичний Інститут Міжнародних Відносин в Україні.

3 (1)

«Ми — суспільство непроговорених проблем і травм», вважає Юрій Макаров, журналіст і письменник. Проговорювати проблему, усвідомити її, оголити публіці — це і є першим кроком в напрямку викорінення ґендерних стереотипів та сексизму. «Спочатку було слово», — наголошує Юрій Макаров. На його думку, прийняття законів щодо припинення випадків сексизму в медіа не покращить ситуацію істотно. Навпаки, без досягнутого суспільного діалогу формалізоване рішення питання, як-от ухвалення відповідних законів, — може навіть загострити ґендерні проблеми. І це стосується не лише сфери медіа — суспільний консенсус щодо надання рівних можливостей жінкам і чоловікам, як у соціальному, так і в професійному планах — є необхідним для оздоровлення всього нашого суспільства.

«Давайте говорити, говорити й говорити», — закликає письменник, — тільки це змусить зрушити ситуацію з мертвої точки».

1 (1)Юрій Макаров проходить психологічний тест

«В Україні немає дієвого механізму відповідальності за порушення норм етики і допущення сексизму в засобах масової інформації», — підкреслює Ольга Герасим’юк, відома телеведуча. На медіа-марафоні пані Ольга, яка також є заступницею голови Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, поділилася своїми поглядами щодо стандартів журналістики. На її думку, чинний Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (від 1994 року) застарів, не відповідає вимогам і викликам сучасного інформаційного простору. До того ж, споживач не захищений проти випадків сексизму відповідно до норму цього закону.

За словами Ольги Герасим’юк, наразі розробляється законопроект «Про аудіовізуальні послуги», який повинен замінити чинний Закон України «Про телебачення і радіомовлення». Проте, в новому законопроекті немає згадок про ґендерну справедливість. На жаль, в Парламенті є багато лобістських груп, які відстоюють інтереси впливових медіамагнатів, наголошує Ольга  Герасим’юк. Більшості власників українських ЗМІ не вигідно змінювати свою політику щодо вживання сексизмів. Адже підігрівання усталеним стереотипам в рекламі, ток-шоу та інших інформаційних програмах зазвичай суттєво піднімає рейтинги телеканалів. Суспільне телерадіомовлення може стати чудовою альтернативою традиційному телебаченню, поставити нову планку для журналістських стандартів.

«На сьогодні журналістика — це не четверта влада, а сфера, яка втратила моральні орієнтири», критично зауважує Ольга Герасим’юк. Безвідповідальність журналістів за вживання сексизмів, а власників медіа – за  допущення реклами, яка принижує гідність жінки, — не повинні сходити з рук. Наразі назріла потреба сформувати четверту владу в країні, чесну і незалежну. І допомогти в цьому може передовсім запровадження механізму контролю і відповідальності за порушення етичних норм журналістики, підсумовує телеведуча.

2 (1)Ольга Герасим’юк ділиться своїми враженнями від участі в медіамарафоні

Те, що журналісти починають дедалі більше вживати фемінітиви — прорив у журналістському середовищі, наголошує Лариса Денисенко, журналістка, радіоведуча і письменниця. Але як показує практика — вітчизняні журналісти не вміють об’єднуватися, відстоювати свої права і висловлювати колективне обурення у випадках дискримінації. Так сталося і у скандальному випадку з журналістом Матвієм Ганапольським, який дозволив собі образливо висловлюватися щодо жінок.

«Лише завдяки соцмережах ми витягуємо ситуацію назовні», — коментує Лариса Денисенко. Суспільство можна виховувати, це — обов’язок і відповідальність журналістів. Письменниця розповіла, що організовує кіно клуби для підлітків. І намагається прищепити новому поколінню вартісні цінності завдяки кінопереглядам: «Я підказую, на що звертати увагу в сенсі прав і свобод людини, дивитися фільм через певну призму — і це виходить. Свідомий журналіст повинен усвідомлювати свою «виховну» роль, пропонуючи якісний контект і недискримінаційний спосіб донесення інформації».

«Не треба бути особливим  журналістом, щоб не припускатися дискримінаційних, расистських чи сексистських висловлювань. Дотримання ґендерної (в тому числі) рівності вже входить у стандарти журналістики, які, в принципі, виключають дискримінаційні висловлювання», — підкреслила модераторка заходу, журналістка Ірина Славінська.

Оксана Хомей

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша электронна адреса не буде опублікована.