«Найти кошелек в ширинке», — продюсер про український шоу-бізнес

0 10 717

Сексизм і об`єктивізація жіночого тіла у шоу-бізнесі – вже звична для українських медіа тема. Стереотипи «на сцену тільки через постіль», «жінка-товар», «жінка – об’єкт сексуальних домагань» підкріплюється відповідними кліпами, статтями, телепередачами, тощо. І поки в Голівуді зірки об’єднуються у боротьбі з сексуальними домаганнями, насильством і  дискримінацією за статевою ознакою, деякі українські шоумени просто обурені.

«…Тому звинувачення в сексуальних домаганнях з, грубо кажучи, робочого ротика будь-якої української співачки, яка всією своєю творчістю і зовнішнім виглядом стимулює хіть, у мене викличуть, м’яко кажучи, подив», – так висловлюється музичний продюсер Денис Путінцев у своїй колонці на live.karabas.com.

скрін-шот з сайту live.karabas.com

Ось ще декілька сексистських висловлювать, які продюсер Денис Путінцев наводить для виправдання сексуальних домагань в українському шоу-бізнесі. Вони вписуються в традиційний стереотип «сама винна»:

«Чоловік хоче користуватися жінкою. Жінка, в свою чергу, хоче користуватися тим, що чоловік хоче її використовувати. І навпаки».

«Проникливі поцілунки, сідничні ляпаси і сальні жарти в артистичних гримерках – це будні фривольного закулісного життя. Для когось приємний бонус, а для когось ритуал, з яким потрібно змиритися».

«Тут, вже вибачте мене за шовінізм, що випирає, я згадаю народну мудрість: сучка не захоче – кобель не вскоче».

«В Україні левова частка тих, хто рветься на поп-сцену з мікрофоном – чиїсь інвестиції з постільною конвертацією. Де тут хараcсмент?».

На сайті live.karabas.com зазначено, що Денис Путінцев працює з такими відомими виконавцями і виконавицями, як MamaRika, Анастасія Приходько, AIO, TIK, БUКА і іншими. Кампанія “Повага” на своїй сторінці у Фейсбуці запитала думку цих артистів щодо висловлювань їхнього продюсера. Сам Денис Путінцев у коментарі попросив навести приклади сексизму в його колонці.

Тим часом свою думку у коментарі для «Поваги» висловила вокалістка гурту «Крихітка», членкиня правління ПАТ НСТУ Саша Кольцова. Вона говорить про відповідальність ЗМІ, які розміщують подібні матеріали. 

«Розміщення подібного рівня «колонок» яскраво демонструє рівень та вміння генерувати дискусії на гарячі теми у розважальних медіа в Україні. Він дуже низький.

На мою думку, таким висловам місце не у ЗМІ, а на приватних сторінках. Чому це подано як «чоловічий погляд», я не розумію. На мою суб’єктивну думку, адекватна чоловіча професійна поведінка в шоу-бізнесі не передбачає позиції мовця, тому що артистка або продюсерка – твій діловий партнер, з яким ти заробляєш гроші. Кожного разу стосунки між партнерами і партнерками, інвесторами та артистами – конкретні історії.

Так, у деяких колег є партнери по бізнесу-чоловіки, з якими вони підтримують особисті стосунки. Є пари, що працюють і живуть разом. Знаю жінок, що успішно продюсують своїх чоловіків. Є романи між колегами. Є спільні діти у пар артистів. Але мені неприємно читати, що праця моїх колег-артисток, професіоналок, які роками пишуть та виконують музику, порівнюється ледь не з буднями ескорт-сервісу. У нас інша професія, а чим, де і з ким спілкувався автор – це проблеми його виховання, досвіду та бачення.  Монетизація творчих ідей і талантів – це шоу-бізнес. Вибачте на слові, але свиня всюди бруд знайде.

Розмістити подібний матеріал – це розписатись у професійній непридатності і невмінні працювати з подібними темами», – говорить Саша Кольцова. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пропаганда насильства: суспільство обурив кліп українських виконавців

Про свій досвід розповіла також солістка гурту «Qarpa» Ірена Карпа. Вона звернула увагу і на проблему роботи медіа з «жовтими» темами, і на проблемність стереотипу про кар’єру «через диван».

«Я неодноразово ставала героїнею статей із ідіотськими заголовками. При цьому сама журналістка чи журналіст могли сто разів вибачитися, і посилатися на політику дорогої редакції. Мовляв, стаття без зайвого слова «труси» не набере потрібну кількість кліків.

Я не знаю, звідки в наших медіа ця модель жовто-гарячого таблоїда. Мовляв, обов’язково хтось має бути при смерті, добиватися всього “через ліжко», а шия надгризена зрадженим чоловіком… Мабуть, це забезпечує переглядами від людей, що мліють від целюліту на дупі Брітні Спірз, бо тоді так не сильно напружує власний. Але то питання не до читача – він споживатиме те, що знаходить. Тут питання в якості медіа, які, аби не напружуватися, видають на-гора якийсь силос із рожевою присипкою.

В мене самої ніколи не було продюсера: тут я явно неправильна співачка. Але я можу уявити собі пузатіка з масними губками, що каже мені «камон, ета шоу-бізнес, дєтка!» з таким собі районним акцентом. Уявляю та голосно ржу. Жаль, що такий не попався –  був би хороший тренажер для молодої феміністки. А то все попадаються якісь альтернативщики, студенти, митці… профукала свій шанс, ех :)

А ще пам’ятаю свою першу роботу на радіо – мені було років 16, десь між 10 і 11 класом. Черкаси, радіо «Ютар». В той час радіоведучі були – не гірше поп-зірок. Я дорвалася до плей-лістів, ставила всіляку нову українську музику – ТНМК, «Фактично Самі», яких тоді ще не знала особисто. З радіо мене звільнили за, на їхню думку, неправильний, занадто бадьорий і несексуальний голос. «Ну нічєво, – казав мені директор, кучерявий маснопикий поросюк із улюбленою групою «Степ» і піснею про смаженого кабанчика в майонезі. – Чєрєз пару лєт начньош піть, куріть і трахацца – голос станєт нормальним». Отак от мене підбили у польоті, можна сказати, бггг», – ділиться Ірена Карпа. 

Виконавча директорка Інституту масової інформації, представниця «Репортерів без кордонів» в Україні Оксана Романюк у коментарі для «Поваги» зазначила, що за останні роки відношення до жінок у світі змінилося, а подібні сексистські дописи в українських ЗМІ черговий раз вражають у негативному сенсі.

«Найбільше, що вразило мене в цьому опусі – це нормалізація огидного ставлення до жінок. Сприйняття цього просто як частини бізнесу, як класики жанру. Якщо це не випадковий дивак, який вирішив привернути до себе увагу, а дійсно тренд серед українських «продюсерів», то, дається, настала пора сказати, що український шоу-бізнес в серйозній кризі.

Після цього матеріалу лишається багато питань і емоцій – наскільки ж несправедливими є умови в шоу-бізнесі для жінок? Починаючи від зневажливого ставлення, через явні сексуальні домагання (зґвалтування?), і до явних проблем з оплатою праці і професійним ростом. Прямо зараз ми спостерігаємо тектонічний зсув в американському шоу-бізі, де все більше і більше людей виходять і кажуть – більше ніколи, ні сексуальним домаганням!

Цього року негласною темою церемонії «Золотий глобус» стало викриття та опір сексизму, домаганням та насильству. Це показує, що суспільство дуже змінилося за останнє десятиріччя, виросло, стало більш орієнтованим на цінності. Триває той момент, коли більше і більше жінок виходять і говорять публічно, і більше і більше чоловіків розуміють, що вони поводилися огидно. Пора українському шоу-бізу орієнтуватися на повагу до людей і на цінності, а не на насилля і зневагу до жінок. Хто задасть тренд і не злякається сказати першим?», – зазначає Оксана Романюк.

Кампанія «Повага» готова надати слово ресурсу Karabas Live. Також ми публічно запитуємо, навіщо поважному музичному ресурсу публікувати статті, які можуть принизити українських виконавиць та інших представниць українського шоу-бізнесу.

Кампанія «Повага» також закликає українських артисток та артистів, які не готові миритися з подібним ставленням, ділитися своїми історіями або думками щодо сексуальних домагань на роботі. Ця тема не має замовчуватись, вона має перестати бути нормальним інформаційним приводом для українських медіа. Пишіть нам у Фейсбук або на електронну адресу: povaha.org.ua@gmail.com.

Матеріал оновлюється… 

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша электронна адреса не буде опублікована.