Красива кандитатка незаміжня: сексизм на виборах у Молдові

  • Листопад 28, 2016
  • 730
  • 0

Повага” – кампанія проти сексизму в політиці – продовжує аналізувати вибори у різних країнах світу

Може здатися, що у другому турі президентських виборів у Молдові кандидували не двоє, а троє учасників – Ігор Додон, Майя Санду і традиційні цінності. Не управлінський досвід, компетентність чи освіта в Гарварді кандидатки у президентки відігравали роль у президентських дебатах, а відсутність у неї чоловіка та дітей. Саме на цьому акцентували увагу противники Санду.

Приблизно два тижні тому в Молодві обрали нового президента – проросійського політика Ігоря Додона, представника Партії соціалістів Республіки Молдова. Проєвропейськи налаштована Майя Санду, очільниця партії “Дія та солідарність”, поступилася йому трохи більше, ніж на 4% голосів виборців.

sandu_dodon

Це були перші за 20 років прямі вибори президента у країні. А також перша президентська кампанія, що відзначилася безпреценднетним сексизмом щодо жінки-кандидатки.

Майї Санду закидали, що вона незаміжня, не має дітей. Крім того, критикували за підтримку ЛГБТ-спільноти та натякали, що вона сама ‒ лесбійка. При цьому критику розповсюджували не лише жовті медіа, а представники влади.

До прикладу, колишній президент Молдови Володимир Воронін указував на відсутність у Санду партнера, з яким би та мала проводити передвиборчу кампанію.

“Вона незаміжня, хоча всі знають про президентський протокол: з’являтися на публіці слід разом із своїм чоловіком/дружиною. Люди, що віддають голоси за Санду, роблять велику помилку. Більш того, скажімо відверто ‒ це зрада сімейних цінностей”.

А єпископ молдавської православної церкви Маркел закликав християн не голосувати за Санду, оскільки “її установки щодо християнської моралі… відрізняються від нормальних принципів”. Також він звинувачував Санду  у виданні шкідливої для християнської моралі енциклопедії “Сексуальне життя”. Книжка з’явилася в бібліотеках країни у 2013 році, за часів перебування Санду на посту міністра освіти.

Повага” запитала молдовських експерток про їхню думку щодо сексизму на нинішніх президентських виборах у Молдові та становища жінок у політиці країни загалом.

Поліна Частухіна, представниця Групи феміністичних ініціатив у Молдові, магістриня філософії з гендерних наук

polina-chastuhinaСправді, сексистська критика в бік Майї Санду полягала саме в тому, що в неї немає сім’ї і що вона “жодного разу не годувала грудьми дітей”. Під час одних із дебатів модератор запитав Майю, чи вона хоч раз любила чоловіка, а в соцмережах легко можна знайти статуси людей, що коментують її нездатність бути президентом саме через те, що вона жінка ‒ без дітей, жінка, якій не вдалося звити сімейне гніздо.

Не кажучи вже про те, що митрополит Російської православної церкви виступив на прес-конференції першого туру президентських виборів і закликав людей голосувати за канидатуру Ігоря Додона, оскільки безплідна жінка ‒ це гріх. Відповідно, голосувати за неї ‒ теж гріх. Сексистські висловлювання в молдавські політиці не є чимось новим, однак рівень сексизму та систематичність його спрямування в цій кампанії однозначно небувалі.

Згідно з даними, що надали відповідні відомства, Майя Санду набрала майже 48%, незважаючи на сексистські, гомофобні та ксенофобні коментарі щодо неї  й масову дезінформацію з боку медіахолдингу Володимира Плахотнюка [молдовський олігарх  ‒ Авт.] та різних блогерів. Зважаючи на це, 48% ‒ чудовий результат у такому патріархальному та продажному суспільстві, як молдовське.

Але треба розуміти, що наше суспільство насамперед хоче позбавитися від корупції, бідності, обкрадань з боку чиновників тощо. І Майя Санду могла стати першим кроком на шляху до вирішення реальних, а не геополітичних чи якихось штучних проблем на кшталт танків Москви чи об’єднання з Румунією. Я, як і багато інших, не вважаю, що Санду програла через сексистські висловлювання. Причина, швидше, у добре організованому шахрайстві. Попри це, кампанія показала, над чим і з ким конкретно слід ще працювати суспільству щодо питань гендерної рівності та прав людини.

У молдовській політиці жінок, на жаль, недостатньо. Основні перепони, звісно  ‒ це очікування від жінок бути дружинами та матерями. Мало дівчаток у нашому суспільстві чують: “Ти будеш сильним лідером”. Здебільшого вони виростають із цінностями краси, жіночності, покірності та іншими схожими елементами такої гендерної презентації. Таким же чином хлопчикам нав’язується, що означає бути справжнім чоловіком. До цього всього треба додати державу, що не прагне створити умови та структури для жінок і чоловіків рівноцінно розподіляти сімейні обов’язки.

Звісно, навіть у Молдові можливо бути жінкою та стати успішною в політиці. Однак, як ви вже здогадалися, це не відбувається без ретельного аналізу та обговорення істинності жіночності та гетеронормативності.

Ольга Ніколенко, експертка з питань гендерної рівності

olha-nikolenkoСексистське та мізогінне ставлення до жінок, на жаль, до цих пір ще досить характерне для Молдови. Воно вкрай поширене у приватному житті, відтак поширюється й на суспільно-політичну сферу. Минула президентська кампанія, утім, які і інші кампанії, цілком підтверджує це. Прикладів ‒ безліч.

Зневажливо-дискримінаційне ставлення до жінки в політиці можна було спостерігати з перших днів незалежності Молдови, тоді ще в першому парламентському скликанні щодо Лідії Істрате ‒ однієї з найвидатніших активісток у боротьбі за права жінок. У момент, коли вона стверджувала, що в політиці наразі ще мало жінок, її колеги-чоловіки з депутатського корпусу у зневажливо-висміювальному тоні говорили: “Так, їх мало, але ж вистачає!”.

У 2015 році, після виборів мера Кишинева, де за цю посаду змагалися Зінаїда Гречаная та подальший переможець Дорін Кіртоаке, останній в одному зі своїх виступів заявив: “Я хочу подякувати пані Гречаній за її участь у виборах, однак чоловікам з її партії має бути соромно, що вони сховалися за її спідницю. Не личить 59-річній жінці, пенсіонерці, на фінальному етапі своєї діяльності подаватись у мери!” Тут в одному реченні бачимо дискримінаційне ставлення до жінки-політика, при чому відразу за двома критеріями: сексизму та ейджизму (ще й, до речі, присутнє сексистське ставлення до чоловіків).

Звісно, рівень сексистських нападів на Майю Санду був безпрецендентним. Він став зашкалювати ще задовго до того, як вона оголосила про намір балотуватися в президенти. Продовжу перелік сексистських висловлювань, що лунали в її бік. Ренато Усатий, політик: “Бідна жінка, живе до 40-ка років сама, це ненормально”; Роман Міхеєш, політичний коментатор:”Нарешті у неї з’явиться час, і вона зможе стати хорошою матір’ю та дружиною”; Міхай Гімпу, політик (в момент висунення Майї Санду на пост прем’єра): “Я не хочу гарну ляльку в уряді, я хочу розумну”; Валерій Реніце, журналіст (висловлюючись про телепрограму однієї з найкращих журналісток Молдови Наталії Морар з Санду, гостею передачі): “Знадобилося трохи фантазії, щоби відразу заглибитися в суть розмови двох гарненьких панянок”; Володимир Воронін, політик “Краще б Майї Санду податися в програму “Давай одружимося””.

Можна здогадатися, у який благодатний ґрунт потрапляють ці вислови, враховуючи глибоко патріархальний та стереотипний менталітет більшості суспільства Молдови.

У жовтні минулого року в Барометрі суспільної думки (скор. БОМ, розробленому Інститутом публічних політик) на запитання “Кому ви найбільше довіряєте?” були запропоновані такі варіанти, як армія, ЗМІ, поліція, Президент, церква, політичні партії, верховний суд, мерія, громадянське суспільство, парламент, уряд тощо.

Хоч раціонально я й розумію, але мені дуже важко розтлумачити той факт, що в Молдові 73% (!) громадян насамперед і найбільше довіряють церкві. Тому, звісно, безпрецендентні сексистські напади церкви на Майю Санду відіграли свою роль у маніпулюванні громадянами проти жінки-кандидата.

Поки виборчі кампанії матимуть за основу не професійну компетенцію кандидатів, обговорення програм, пропозицій реформ тощо, незалежно від статі кандидата ‒ доти жінкам буде дуже складно добиватися високих посад та просуватися до рівня прийняття рішень. Особливо в такому досі ще стереотипному, патріархальному, мізогінному та сексистському суспільстві, як у Молдові.

Ганна Власюк

Поділитись з друзями

Схожі записи Схожі записи

© 2014 Povaha.org.ua. Сайт кампанії проти сексизму у політиці і ЗМІ.
Використання матеріалів povaha.org.ua дозволено лише за попередньої згоди правовласників. Передрук матеріалів можливий за умови публікації активного гіперпосилання на сайт у першому абзаці. Редакція може не поділяти думки авторів у розділі "Колонки".
Листи зі пропозиціями та зауваженнями можна направляти на електронну адресу povaha.org.ua@gmail.com
Facebook Twitter

Система Orphus