Кампанія «Повага»: підсумки і перспективи

  • Березень 27, 2017
  • 576
  • 0

Кампанія проти сексизму в політиці і ЗМІ «Повага» підбила проміжні підсумки своєї трирічної діяльності. Цей захід відбувся у вільному просторі «MediaHub» і був відкритим як для журналістів, так і для всіх небайдужих.

Нагадаємо, що наша кампанія стартувала 2014 року. Веб-сайт кампанії підтримує ГО Інститут розвитку регіональної преси – ІРРП в рамках проекту “Україна: просування жінок в якості політичних лідерів” Національного демократичного інституту міжнародних відносин (США) за фінансової підтримки уряду Швеції.

Протягом останніх трьох років інтерес громадськості до прав жінок і до проблеми сексизму загалом росте, але 2016 рік став роком справжнього розквіту гендерного просвітництва в Україні, і це не могло не відобразитися на популярності «Поваги».

«За короткий проміжок часу «Повага» зробила неможливе, а саме – змінила дискусійний курс. Найприємніше те, що вона змогла розширити свою аудиторію. Наприклад, нещодавно відбувся семінар для депутаток і виявилося, що всі вони читали наш сайт», – зазначила Олена Єна (програма «Жінки – лідери» NDI).

«Ми залучаємо аудиторію, яка, на перший погляд, не є нашою. Наприклад, відтепер навіть із міністром закордонних справ можна поговорити про жінок у дипломатії», – підтвердила журналістка і культурна діячка Ірина Славінська.

І з цим важко не погодитися. Зі спроби пояснити непідготованому суспільству, що таке сексизм і навіщо потрібен фемінізм у ХХІ столітті, «Повага» перетворилася на видимого «антидискримінаційного санітара»: відтепер політики ретельніше готуються до промов та інтерв’ю, рекламодавці ж, у свою чергу, відповідальніше ставляться до підготовки контенту, адже за кожен випад на адресу жінок їх може спіткати всеукраїнська хвиля обурення.

До слова, обурюються далеко не лише жінки: 54% постійної аудиторії «Поваги», за даними гугланалітики, – це чоловіки віком від 20 до 44 років. За останній рік «Повага» набула такої популярності, що тільки-но в мережі (найчастіше – у фейсбуці) з’являється прецедент сексизму з боку політика, рекламодавця чи журналіста, користувачі самі звертаються на електронну пошту або фейсбук-сторінку «Поваги» і просять нас висвітлити деталі неподобства й закликати до боротьби з несправедливістю проти жінок.

Якби той чи інший політик ще чотири роки тому сказав «Я не сприймаю жінок-керівників» – це була б звична річ, а коли в 2016 році ці слова пролунали з вуст мера Чорткова, – зусиллями «Поваги» та її читачів удалося переконати мера попросити пробачення в жінок за необачні та образливі слова.

Більше того: політики навчилися не лише гідно перепрошувати за невдалі висновки, а й гідно вітати з Міжнародним жіночим днем. Наприклад, голова Вінницької облдержадміністрації Валерій Коровій цього року приємно здивував українських жінок адекватним привітанням з 8 березня. Тримаючи в руках монструозний букет тюльпанів (звісно ж, ідеться про монструозність концепту, а не самих квітів), Коровій привітав українських політикинь, громадських діячок, мисткинь, спортсменок, бібліотекарок і подякував їм за те, що вони розвивають і змінюють наше життя. Він називав спеціальності жінок, послуговуючись фемінітивами, що вже є нечуваним прогресом для нашої країни.

Чи стала діяльність «Поваги» одним з рушіїв такого прогресу? Цього не можна сказати напевно, проте загальна тенденція розвитку суспільства таки набула гендерних акцентів протягом останніх трьох років, а «Повага» так чи інакше, за словами експерток, є одним із найважливіших видань, присвячених гендерній рівності.

Ірина Славінська наголошує, що визначну роль у піднесенні гендерної свідомості українців відіграли події Майдану й загальний дух свободи та гідності серед громадян, а «Повага», заснована якраз у 2014 році, виявилася якраз на часі.

Однією з наймасштабніших нещодавніх ініціатив «Поваги» стало підхоплення естафети  руху He for She. He For She або Він для Неї – це всесвітній рух, що закликає чоловіків висловлювати активну позицію щодо питання гендерної дискримінації. Його започаткувала відома британська акторка Емма Вотсон у 2014 році, яка виступила у штаб-квартирі ООН із промовою про свій шлях до фемінізму й закликала чоловіків долучитися до протидії гендерній дискримінації.

«Я хочу, щоб чоловіки долучилися до цієї боротьби для того, щоб їхні доньки, сестри та матері змогли бути вільними від упереджень, а також для того, щоб їхні сини могли дозволити собі бути вразливими та людяними, й таким чином стали щирішою та людянішою версією самих себе», – сказала Емма (повністю ця промова розміщена на сайті ООН).

«Із самого початку акції ми отримали запит від глянцевого журналу L’Officiel на матеріал про чоловіків, яких турбує гендерне питання. До першого етапу проекту залучили п’ятьох чоловіків, серед них 3 медійники, 1 філолог і 1 народний депутат. Загалом ми подали портрети багатьох чоловіків, які є реальними представниками своїх професій і готові виступати на захист жінок. Повага – це така собі альтернатива мачизму. Вона дає інструмент для дій не лише жінкам, а й чоловікам» – розповідає про He for She в контексті «Поваги» Ірина Славінська.

Крім того, 22 березня завершився конкурс ілюстрацій «Не жіноча справа», який Повага. Кампанія проти сексизму в українських ЗМІ та політиці проводила спільно з благодійною організацією Dobra Lystivka. Журі обрало 14 найкращих авторів – вони намалювали листівки, які були представлені на підбитті підсумків сайту «Повага».

Поряд із цими листівками можна було побачити «Гендерний блокнот» від Тамари Марценюк: на перший погляд, це просто стильно оформлений звичайний записник, але, погортавши його, знаходиш короткі ілюстровані пам’ятки «Що  таке сексизм?», «Як уникнути сексизму у професійній діяльності?» і «Куди звертатися стосовно сексизму?». Кожній українській працівниці потрібен такий записник – і «Повага» активно працює над його поширенням у маси.

І нарешті, підбиті підсумки щодо бази експерток для ЗМІ «Cпитай жінку», яка функціонує на сайті вже 2 роки. Зараз база налічує близько 300 спеціалісток різних галузей. До половини з них ЗМІ зверталися принаймні 1 раз протягом минулого року. База й надалі розширюватиметься, і цього року акцент робитиметься на експертках із регіонів України. Перша жінка-головна диригентка Опери та філармонійного оркестру в місті Ґрац Оксана Линів, редакторка онлайн-журналу «Korydor» Віра Балдинюк, режисерка фільму «Моя бабуся Фанні Каплан» Альона Дем’яненко – ось лише деякі спеціалістки, які радо погодилися ввійти до нашої бази. І це лише початок!

Оксана Осмоловська

Поділитись з друзями

Схожі записи Схожі записи

© 2014 Povaha.org.ua. Сайт кампанії проти сексизму у політиці і ЗМІ.
Використання матеріалів povaha.org.ua дозволено лише за попередньої згоди правовласників. Передрук матеріалів можливий за умови публікації активного гіперпосилання на сайт у першому абзаці. Редакція може не поділяти думки авторів у розділі "Колонки".
Листи зі пропозиціями та зауваженнями можна направляти на електронну адресу povaha.org.ua@gmail.com
Facebook Twitter

Система Orphus