Громадські організації закликають до гендерної рівності жінок в українській політиці

  • Квітень 30, 2016
  • 1086
  • 0

Хоча частина громадян та громадянок України і не асоціюють жінок з владою, люди прагнуть збільшення представництва жінок в політиці. Про це говорять результати нещодавнього дослідження «Ставлення до жіночої політичної участі в України» Національного демократичного інституту.

«Суспільство готове до змін, тож настав час консолідувати зусилля громадянському суспільству, уряду і ЗМІ для досягнення гендерної рівності», — коментує результати дослідження директор НДІ-Україна Мері О’Хейґен.

Відомі громадські діячі висловили своє бачення щодо того, як наше суспільство може досягти гендерної рівності у соціальному та політичному житті на форумі «Чому гендерна рівність важлива для України?», який відбувся 27 квітня 2016 року.

2

Ольга Айвазовська з громадянської мережі «ОПОРА», поділилася секретом своєї успішної кар’єри: «У мене, мабуть, нетипова сім’я – ми з чоловіком ділимо обов’язки порівну». Ольга наголошує на важливості підтримки зі сторони чоловіка, завдяки чому громадська активістка ніколи не була «вибита» з професійного життя надовго. Але таких родин небагато. У більшості українських сімей немає здорового ставлення як до поділу обов’язків, так і до підтримки кар’єри жінки з боку чоловіка. Більш того, держава сприяє закостенілості цієї ситуації. У Швеції чоловіки мають право отримувати навіть більші матеріальні виплати, ніж жінки, коли беруть відпустку по догляду за дитиною. Тобто, держава свідомо заохочує до зміни стереотипних соціальних ролей.

Як же почати змінювати ситуацію на краще в Україні? Досягти гендерної рівності неможливо, прийнявши якісь закони. Передовсім потрібно змінювати культуру – лідерам та лідеркам громадської думки слід дискутувати про проблеми гендеру, вважає Ольга Айвазовська. Діячка наголошує: чоловіки повинні наважитися брати активнішу участь у назрілій дискусії. Досягнення рівних можливостей для жінок і чоловіків стосується усього суспільства, різних вікових груп населення. Широке суспільне обговорення актуальних проблем, яке виходитиме за рамки вузьких зацікавлених груп, стане рушієм змін і майбутнього досягнення повноцінної реалізації себе як жінок, так і чоловіків в українському соціумі.

1

«У маленьких містах, селах і селищах, жінки уже в політиці», — зауважує Олександр Солонтай (на фото), представник Інституту політичної освіти.  Але як тільки-но з’являються певні фінансові ресурси або ж відстоювання бізнес-інтересів (своїх чи «любих друзів»), жінка зникає з політичної арени такого міста чи села. Про що це говорить? Жінки не бояться «підводити на ноги» депресивні громади, і їм це дозволяють робити. Проте, коли виникає боротьба за владу в сенсі боротьби за розподіл фінансових потоків чи бізнесових інтересів, чоловіки відтискають владу, отримуючи керівні посади. «Децентралізація є викликом», — вважає експерт. Як держава, так і громадськість повинні надати реальні можливості впливу жінкам на рівні місцевих громад. Треба більше жінок на керівних посадах у міських і селищних радах, адже на сьогодні жінки займають переважно нижчі посади рядових держслужбовців без значних повноважень.

Експертка Вікторія Подгорна, Київ Смарт Сіті, схвалює введення квот у партійних списках на минулорічних місцевих виборах (в новому законі про місцеві вибори від 2015 року передбачено, що жінки повинні становити не менше 30% від загальної кількості кандидатів, ред.). Вікторія вважає, що це перший крок до збільшення кількості жінок у владі. «Жінки часто активніші в соціально-політичному житті, але їх нема на рівні виконавчої влади, хоча вони є в селищних і міських радах», — зауважує Вікторія Подгорна. На думку громадської діячки, жінки рідко очолюють керівні списки партій, оскільки не мають належного адміністративного чи підприємницького досвіду. Запровадження квот дійсно може розірвати це замкнене коло. «Жінки у Україні — це аж 54% населення, —  наголошує експертка, — і тим не менше, по всій Україні ми маємо тільки 24 жінки-мера, та й то в маленьких населених пунктах до 15 тисяч населення». Змінити невтішну ситуацію може лише нова система інклюзиву (себто, включення) на рівні вироблення стратегічної державної політики.

фото всіх панелістів

«Чому жінок так мало у великому бізнесі? Бо їх не пускають. Треба запровадити квоти не лише в політиці, а у бізнесі», — переконана Наталія Карбовська, голова правління Українського жіночого фонду.

Згадуване експерткою дослідження Фонду народонаселення ООН щодо участі жінок в складі робочої сили України підтверджує суттєвий розрив у оплаті праці чоловікам та жінкам. Більш того, дослідження ООН застерігає проти поширення «фемінізації бідності», тобто загрози великій кількості українських жінок до 29 років і старшого віку опинися перед порогом бідності.

Наталія Карбовська поділилася своєю історією долучення до жіночого руху. Коли її дочка перейшла у старші класи в одній з київських шкіл, уроки праці розділили на хлопчачі та дівчачі. Дівчаток навчали вишивати, в’язати і пекти пиріжки. А от хлопчиків повели до комп’ютерного класу. Як мама, пані Наталія не могла з цим змиритися — якою ж вийде її дитина на ринок праці без комп’ютерної грамоти у 21 столітті? Цікаво, що дирекція школи і більшість батьків не розуміли: а в чому, власне, проблема? Це стало поштовхом для жінки почати відстоювати права жінок на повноцінну реалізацію.

Експертка вважає, що покращити ситуацію допоможе проведення інформаційної кампанії для широкого загалу, впровадження більш реальним квот і їх дотримання в новому законі про вибори, та проведення освітніх заходів для жінок-лідерок.

Андрій Круглашов, громадський рух ЧЕСНО, переконаний, що стереотипи тиснуть не тільки за жінок, а і на чоловіків. Суспільство ставить дуже високі вимоги щодо того, яким має бути «справжній чоловік», складається враження що він — це супергерой, який може буквально все. А реклама в медіа часто підіграє таким упередженням. Ці заяложені стереотипи теж слід змінювати.

Марія Берлінська, аеророзвідниця, Невидимий батальйон: «Людина повинна ставитися до іншої як до партнера, незалежно від статі. Людські цінності і гуманізм — це те, що є дійсно важливим у взаєминах з іншими».

3

Аеророзвідниця Марія Берлінська (на фото), представниця Невидимого батальйону, судить з власного досвіду: «Дискримінація жінок у збройних силах стала дуже відчутною під час війни». Жінки стикаються з проблемою оформлення на передовій в АТО — юридично їх не можуть оформити на бойові посади, як-от снайпер, розвідниця, командир танку чи роти. Який знаходять вихід? Оформлюються на низькокваліфіковані посади як-от швачка, посудомийниця, прибиральниця, хоча, фактично, жінки беруть участь у бойових діях.

Марія Берлінська пояснює, що наслідками таких казусів є, по-перше, нижча зарплатня для жінок, по-друге, неможливість отримати грошову винагороду у випадку поранення, по-третє, перспективи кар’єри у збройних силах стають досить захмарними, якщо у трудовій написано «швачка». Розвідниця наполягає на тому, що Міноборони та інші відповідні держустанови повинні змінити нормативно-правову базу і надати рівні можливості та юридичний захист тим жінкам-героїням, які наважуються вступати в збройні сили і готові служити в АТО.

Наадаємо, в рамках заходу також відбулася подіумна медіа-дискусія «Подолання сексизму та негативних гендерних стереотипів у медіа».

Оксана Хомей

Поділитись з друзями

Схожі записи Схожі записи

© 2014 Povaha.org.ua. Сайт кампанії проти сексизму у політиці і ЗМІ.
Використання матеріалів povaha.org.ua дозволено лише за попередньої згоди правовласників. Передрук матеріалів можливий за умови публікації активного гіперпосилання на сайт у першому абзаці. Редакція може не поділяти думки авторів у розділі "Колонки".
Листи зі пропозиціями та зауваженнями можна направляти на електронну адресу povaha.org.ua@gmail.com
Facebook Twitter

Система Orphus