Чому жінки вразливіші до зміни клімату?

0 1 120

У німецькому місті Бонн закінчилися 23 переговори ООН щодо зміни клімату. Це наймасштабніший захід із усіх, які колись відбувалися в Німеччині.

Цього року делегації працювали не тільки над планом боротьби зі зміною клімату, а й закликали врахувати гендерний аспект у кліматичних змінах. Головна мета такого заклику ‒ показати, що вплив клімату на жінок непропорційно сильніший, аніж вплив на чоловіків. Саме жінки більше страждають від метеоумов, більше залучені до сільського господарства й частіше стають кліматичними мігрантками разом із дітьми.

У Бонні прийняли «План дій щодо гендерної рівності», який містить 16 заходів, необхідних до виконання протягом наступних двох років. Боннські гендерні плани повинні забезпечити участь жінок у всіх проектах, а також у прийнятті рішень на міжнародному та національному рівнях.

«Повага» зібрала коментарі українських експерток про причини та наслідки вразливості жінок через зміну клімату.

Софія Садогурська, кліматична координаторка центру екологічних ініціатив «Екодія» 

Кожного року кількість стихійних явищ і катаклізмів зростає, що впливає передовсім на найбідніші та незахищені прошарки населення. За статистикою, більша частина населення, що живе за межею бідності, – саме жінки.  Це світова тенденція, є навіть відповідний термін – «фемінізація бідності».

Ситуацію ускладнює ще й той факт, що жінки та діти в 14 разів більше ризикують померти під час природних катаклізмів, зокрема ‒ спричинених зміною клімату. Загибель жінок ‒  61% відсоток смертей від циклону Наргіс у М’янмі (2008 рік), 70-80% унаслідок руйнівного цунамі в Індійському океані (2004) та 91% всіх смертей через циклон 1991 року в Бангладеш.

Крім того, жінки дуже часто залучені до діяльності саме в тих галузях, які більшв разливі до глобальних кліматичних змін. Наприклад, у сільському господарстві підвищення глобальної температури, опустелювання та посухи зменшують урожаї, призводять до серйозних економічних втрат та підіймають питання продовольчої безпеки. Звичайно, це впливає на цілі громади, особливо у країнах, що розвиваються. Проте саме жінки складають 45-80% робочої сили в сільському господарстві, саме вони першими відчувають на собі негативні наслідки кліматичних змін.

Такі критичні зміни клімату призводять до серйозних соціально-економічних проблем і появи кліматичних мігрантів. Це люди, які змушені покинути домівки через процеси опустелювання, відсутність доступу до питної води, підняття рівня океану тощо. Нині жінки та діти складають майже 80% усіх кліматичних мігрантів. Кількість кліматичних біженців буде зростати, за оцінками експертів, до 2050 року вона може сягнути 150 мільйонів.

Якщо тема гендеру й зачіпається в офіційних документах, пов’язаних із кліматичною політикою, то найчастіше в контексті визначення жінок як найвразливішої щодо зміни клімату категорії населення.

Одним із важливих меседжів цьогорічних переговорів був посил про те, що варто розглядати жінок не тільки як жертв кліматичних змін, а насамперед – як агентів змін, як рушійну силу, що має великий потенціал утілювати нові підходи та аспекти у кліматичну політику на глобальному та локальному рівнях. Дуже цікаво було спостерігати, що саме теми гендерної рівності та жіночої партисипації викликали солідарність і готовність до спільних дій серед учасників та учасниць цьогорічної кліматичної конференції.

Хоча наразі середня кількість жінок в офіційних делегаціях становить близько третини, інтерес до цієї теми та загальносвітові тенденції дають надію, що найближчим часом ситуація буде змінюватися. Очевидним є те, що без рівноправного залучення жінок у процеси кліматичної політики на всіх рівнях досягнення амбітних цілей щодо збереження планети є просто неможливим.

Світлана Краковська, членкиня Міжурядової групи експертів зі зміни клімату від України, старша наукова співробітниця Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України

Найперше зміна клімату впливає на здоров’я жінок, тому що жінки більш вразливі до метеоумов. Якщо говорити про кількість екстремальних погодних явищ (аномальні спеки, урагани, затяжні сезони дощів, стрибки температур), то в таких ситуаціях жінки від природи часто слабші фізично.

Як правило, саме жінки відповідають за здоров’я дітей, тому вони відчуватимуть більшу відповідальність за сім’ю в надзвичайній ситуації.

Є багато досліджень, які підкреслюють важливість освіти в житті жінок, і стосуються вони здебільшого африканських країн. Ідеться про те, що жінки  з освітою раціональніше ведуть справи, навіть домашнє господарство, і скорочують кількість викидів вуглекислого газу.

На жаль, наразі в Україні немає досліджень щодо впливу зміни клімату на здоров’я людей. Цей вплив непросто виокремити, тому що він не завжди прямий. До прикладу, коли під час бурі падають дерева, ми бачимо прямі наслідки. Коли ж пройшла хвиля тепла, а після неї ще довго хворіють люди, зростає смертність, то потрібно багато даних, щоб визначити, чи було це спровоковано хвилею тепла.

Останні дослідження показують, що від хвиль тепла влітку найбільше страждають жительки міст, а в Україні більшість населення живе якраз у містах. Європейські дослідження продемонстрували, що найбільше від наслідків спеки страждають жителі та жительки найвищих поверхів багатоповерхівок.

Оксана Алієва, координаторка програми «Зміни клімату і енергетична політика» Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні

Учені з різних регіонів планети сходяться на тому, що жінки вразливіші щодо наслідків зміни клімату, аніж чоловіки. Адже зміна клімату має сильніший вплив на ті верстви населення у всьому світі, які найбільш залежать від природних ресурсів, мають менше засобів для реагування на небезпечні природні явища (посуха, повені та урагани) й адаптації.

Жінки в усьому світі зазвичай стикаються з більш високими ризиками внаслідок зміни клімату в умовах бідності. Нерівна участь жінок у процесах прийняття рішень і ринку праці часто заважають їм повноцінно брати участь у плануванні розвитку, прийнятті політичних рішень, пов’язаних із кліматом,

Наслідки зміни клімату проявляються по-різному в різних регіонах, але їх можна класифікувати: збільшення числа посух, теплових хвиль, збільшення кількості природних катаклізмів, наприклад, повеней та ураганів тощо. Важливо, що ці наслідки не однаково впливають на всі категорії та групи населення. Уявімо собі ситуацію, хто більш вразливий при загрозі урагану: сорокарічний чоловік-бізнесмен із власним бункером-сховищем чи пенсіонер/ка?

Інший приклад: нестача питної води в регіоні. Тоді жінки, які, на жаль, досі в багатьох випадках самотужки несуть відповідальність за ведення побуту, мають витрачати більше часу й ресурсів, щоб забезпечити своє господарство водою. Це стосується й харчів.

Так і зі збільшенням числа катастрофічних природних явищ: жінки, особливо з дітьми, мають дбати про безпеку й ресурси не тільки для себе. Що особливо складно, адже в умовах надзвичайних ситуацій збільшується кількість випадків мародерств, пограбувань та інших злочинів.

В Україні, наприклад, сільські жінки займаються обробкою присадибних ділянок чи утриманням домашньої худоби. Це непросто в умовах зміни клімату, посух на півдні країни й повеней на заході, непередбачуваності та складності прогнозування погодних явищ.

Є світові практики поліпшення ситуації. Іноді в рамках реалізації проектів зі скорочення викидів парникових газів чи адаптації до змін клімату однією з основних цілей проекту виконавці ставлять саме покращення становища жінок у регіоні впровадження проекту чи зменшення гендерних дисбалансів загалом. Важливо пам’ятати, що описана проблема виникла через тривале пригнічення прав жінок та нинішній гендерний розрив.

Тому вирішення проблеми може починатися навіть не зі специфічних, пов’язаних із кліматом, заходів. Хорошими прикладами, коли реалізації кліматичних проектів сприяє поліпшення становища жінок, є встановлення систем крапельного зрошення в посушливих регіонах, що заощаджує час та сили. Або створення жіночих енергетичних кооперативів на базі відновлюваної енергетики в місцях, де існують проблеми із забезпеченням теплом чи енергією для приготування їжі, а жінки змушені витрачати час і сили на пошук енергетичних ресурсів.

Мар’яна Вербовська

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша электронна адреса не буде опублікована.