Більше половини українців уважає, що жінок в політиці недостатньо – опитування

0 37

14689231_1403757672968068_1997458594_o (3)В Україні реалізується проект «Побудова політичного лобі в Україні», який упроваджується Всеукраїнською організацією «Жіночий консорціум України» за підтримки Фонду Демократії ООН.

–          Проекти такого масштабу, ще й підтримані Фондом Демократії ООН, – дуже гарна можливість для України. Після виборів до Верховної Ради 2014 р. кількість жінок, представлених у парламенті, сягнула найбільшого за час існування держави показника – 12%, однак це в 2,5 рази менше, ніж Україна повинна була досягти відповідно до Цілей розвитку тисячоліття у 2015 році, ‒ каже регіональна координаторка Волинсько-Рівненсько-Житомирського кластера проекту «ПУЛ жінок» Оксана Ярош.

Оксана Ярош зазначила, що «Жіночий консорціум України» для цього проекту замовив дослідження громадської думки з питань участі жінок у політичному житті країни у Центру соціально-гуманітарних аспектів регіональних досліджень Сумського державного університету.

Опитуванням було охоплено 4 кластери: І Полтавська (535 респондентів), Сумська (413 респондентів) області;  ІІ Миколаївська (431 респондент), Одеська (890 респондентів) області; ІІІ Волинська (389 респондентів), Житомирська (464 респонденти) області; ІV Тернопільська (397 респондентів), Хмельницька (482 респонденти) області.  Усього під час  дослідження було опитано 4000 респондентів. Відбір респондентів здійснювався за триступеневою вибіркою: на першому етапі відбирався населений пункт, на другому – вулиця, на третьому – респонденти за квотною вибіркою з урахуванням соціально-демографічного критерію.

Представництво жінок в українські політиці на національному рівні є недостатнім ‒ опитування

Відповідно до отриманих даних, більшість респондентів (55%) уважає, що представництво жінок в українські політиці на національному рівні є недостатнім. Цікаво й те, що чим вищий рівень освіти опитуваних, тим критичніше вони оцінюють ступінь участі жінок в українській політиці на національному обширі. Найбільше невдоволення висловлюють жінки (62%), хоча й відсоток чоловіків теж достатньо високий (47%). Щодо участі жінок у політичному житті на місцевому рівні, то 48% опитаних уважають її недостатньою, 34% – достатньою. Більш невдоволені ситуацією жінки (54%), аніж чоловіки (40%).

график 1

график 2

график 3

график 4

–          Згідно з опитуванням, бачимо цікаву картину:  більше розуміння необхідності участі жінок у політичному житті суспільства простежується в респондентів від 30 років, а найбільший показник – 50+, – каже Оксана Ярош.

На думку опитаних, серед основних причин низької представленості жінок у політиці є стереотипні погляди на роль жінки в суспільстві (47%); небажання самих жінок займатися політикою (34%); відсутність підтримки та ресурсів (27%); несучасне законодавство (22%) та уявлення про те, що політика – це не жіноча справа (18%).

график 5

Суспільні стереотипи та небажання жінок іти в політику є причинами недостатнього представництва жінок у політичному житті країни – опитування

Причину низької представленості жінок у політиці чоловіки частіше вбачають у суспільних стереотипах (42%) і небажанні самих жінок займатися політикою (37%), значна частина також уважає, що політика – це не жіноча справа (23 %). Жінки також уважають, що головними причинами є стереотипи суспільства (51 %) та небажання жінок іти в політику (32%). Однак меншою мірою – відсутність підтримки та ресурсів (32 %). Попри такі результати, більшість із опитаних (43%) не підтримує ідею законодавчого закріплення квот на кількість жінок в органах влади й лише 37% опитаних уважають за необхідне впровадити такі квоти.

–          До того ж самі жінки підтримують значно активніше ідею законодавчого закріплення квот на кількість жінок в органах влади (43%), тоді як половина опитаних чоловіків  (50%) ідею квотування не підтримують. До речі, найнижчим рівень підтримки ідеї квотування виявився у Волинській та Житомирській областях (33%), – зазначає регіональна координаторка Оксана Ярош.

график 6

Що, на думку українців, потрібно зробити, щоб виправити ситуацію

Серед кроків, необхідних для більшої активності жінок у політичному житті, опитувані найчастіше називають: формування в населення позитивного політичного іміджу жінки-політика (44%); заохочення партій включати кваліфікованих жінок до своїх списків (41%); упровадження відповідних законодавчих актів щодо політичної участі жінок (30%); висування громадських активісток та експерток із середовища жіночих громадських організацій (23%). Дещо рідше називають: економічне посилення жінок через програми сприяння жіночому бізнесу (21% ); створення самостійних жіночих партійних платформ (19%); посилення жінок через популяризацію ідей партнерських родин і виховання взаємоповаги та взаємопідтримки в родини (16%).

Натомість лише 12% опитаних зазначили, що ознайомлені досить детально із законодавчими актами, які декларують рівність прав і чоловіків в Україні. Серед них найбільший відсоток демонструють респонденти віком від 18-29 років (14%). Молоді респонденти також частіше визнають свою часткову поінформованість, наголошуючи, що знають про такі акти, але їхній зміст їм не відомий (42 %).  А от респонденти старшого віку частіше за інших визнають, що не знайомі й не бажають знайомитися із законодавством у цій сфері (16%).

29% опитаних не вважають, що жінки в політиці – це ознака демократичного розвитку країни

Водночас 57% респондентів уважають, що присутність жінок у політиці – це ознака демократичного розвитку країни, а 29% – не бачать такої залежності. Цікаво, що найбільший відсоток у цьому питанні складають жінки (63%), тоді як серед чоловіків цей показник нижчий на 12%  (51%).

график 7

Найчастіше тезу про те, що ширша присутність жінок у політиці є ознакою демократичного розвитку країни, підтримують респонденти Волинської та Житомирської областей (70%).

До жінок потрібно ставитися як до ресурсу, а не як до проблеми,  – зазначає активістка

Оксана Ярош, регіональна координаторка Волинсько-Рівненсько-Житомирського кластера проекту «ПУЛ жінок» каже, що в українському медійному просторі бракує успішних історій жінок у політиці:

–          Є партії, які вже розробляють ґендерну чутливість. І це є добре. Однак рідко є успішні історії про створення нових жіночих платформ. От, наприклад. Шведки зробили досить цікаво. Вони сказали, що або партійні списки формуватимуть відповідно до принципу «блискавки» – чоловік-жінка, або в разі відсутності жіночих імен у  прохідних місцях партійних списків  вони створюють свою партію. Поки що в нас нема такого потужного громадського руху, хоча ситуація є кращою, ніж 10 років тому.

Координаторка Рівненської області «ПУЛ жінок» Лариса Гунько каже, що ще однією проблемою на шляху до політичної кар’єри жінки є суспільні упередження, з якими стикається кожна:

–          Багато упереджень щодо жінок базуються на різноманітних ґендерних стереотипах. І тут уже сам Бог велів нам ще свої зусилля спрямувати в бік підтримки жінок у політиці. Ми звикли, на жаль, ставитися до жінок як до проблем. А до них потрібно ставитися як до ресурсу, – каже пані Лариса.

За її словами, цей проект є унікальним. Бо Фонд Демократії ООН не так часто підтримує подібні ініціативи в Україні.

–          Дуже важливо, коли ми говоримо про кандидатів, які знають і вміють працювати в команді. Для мене такі проекти, у яких ми тепер беремо участь, мають бути максимально цікавими для представників партій. Бо, як на мене, завжди хочеться набрати якісних людей. А коли ми говоримо про платформу, яка готує таких людей, то мені завжди цікаво познайомитися з учасницями й залучити їх до спільної роботи, – Юлія Вусенко, секретар Луцької міської ради, учасниця проекту.

 

Текст – Тетяни Карпів

Фото – Богдани Стельмах

Графіки – результати дослідження громадської думки з питань участі жінок у політичному житті країни в Центрі соціально-гуманітарних аспектів регіональних досліджень Сумського державного університету.

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша электронна адреса не буде опублікована.