Більше 7 за 10-бальною шкалою — про рівень сексизму й мізогінії в Україні

0 1 557

В Україні сексизм можна зустріти скрізь: на вулиці від бордів з оголеними тілами до висловів посадовців. Незважаючи на те, що є чимало механізмів боротьби із сексизмом, багато хто вважає проблему надуманою.

Актуалізувати проблему вирішила громадська організація Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних». Нещодавно стартувала їх акція «Україна без сексизму». Торкнулася вона частково і стін Верховної Ради.

«Україна без сексизму»: чому це потрібно?

Організація провела опитування 25-ти експертів щодо гендерної проблематики в Україні. Фахівці та фахівчині оцінили рівень сексизму й мізогінії в Україні на рівні 7,1 бал за десятибальною шкалою.

Як розповідає очільниця Ліги захисту прав жінок Олександра Веденьєва, актуальність проблеми сексизму кожен може оцінити самостійно. Достатньо вийти на вулицю й поглянути на білборди чи сіті-лайти, увімкнути телевізійну рекламу, послухати наших політиків.

«Тобто ми маємо парадоксальну ситуацію – в країні, де перемогла Революція Гідності, зовсім не поважають гідність її громадян.  Бо, маючи з одного боку, експертне розуміння проблеми, а з другого – суспільну апатію до неї, ми задались питанням, як долучити громадян до боротьби із сексизмом та як пояснити, що це явище є не нормою, а аномалією? Саме в роздумах над цим питанням народилась ідея нової безстрокової всеукраїнської акції, яку ми назвали «Україна без сексизму», – розповідає пані Олександра.

Ліга захисту прав жінок розпочинає формувати мережу антисексистських інспекторів по всій Україні. Вони в своєму регіоні (місті, селі, районі, області) будуть відслідковувати прояви сексизму й оперативно повідомляти про них організацію.

«Ми ж, у свою чергу, не лише оприлюднимо ці ганебні факти, але й надамо відповідну юридичну підтримку, щоб кожен факт мав свої правові наслідки. Бо нашими завдання сьогодні є суттєве зменшення кількості сексистського контенту у візуальній рекламі, у ЗМІ, в заявах публічних осіб. Крім того, ми плануємо долучити якомога більше людей до боротьби з цим ганебним явищем та розкрити перед ними суть проблеми. Та головне – це змусити органи державної влади адекватно реагувати на факти сексизму», – додає Олександра Веденьєва.

Акція знайшла підтримку і серед народних депутатів

Зокрема, керівниця  парламентського підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації, народна депутатка Ірина Суслова розповідає, що із проблемою сексизму у стінах Верховної Ради мала справу з перших днів роботи в парламенті:

«Буквального з першого дня в парламенті мені довелось доводити, що я не просто «хороша дівчина», а рівноцінна колега по роботі, яка має власну думку, власну позицію та право її відстоювати. На жаль, деякі колеги не сприймали мене як особистість, а говорили, що, мовляв, займаєшся не своєю справою. Такі висловлювання – класичні прояви сексизму, які політики в європейських державах собі не дозволяють. А якщо раптом, хтось щось таке скаже, вибухне гучний скандал. Так в цьому році Європарламент наклав санкції на депутата, який заявив, що жінки дурніші за чоловіків і повинні заробляти менше. Уявити подібну реакцію у Верховній Раді поки що важко».

Згадаємо, до слова, нещодавнє звернення колеги, народного депутата Олега Барни щодо популяризації акції в стінах парламенту до Ірини Суслової.

«Дівки! Ви не тим займаєтесь!» – сказав він у відповідь на акцію «Україна без сексизму» у Верховній Раді і за свої слова не поніс ніякої відповідальності.

Такі вислови можна почути часто. І не лише у стінах парламенту, а й в обласних, районних радах, на вулиці, під час виконання своїх професійних обов’язків жінками в різних сферах.

Ірина Суслова говорить, що наразі знайшла підтримку серед депутатів –  і чоловіків, і жінок.

«Приємно, що із сексизмом готові боротися чоловіки, адже це вибиває грунт з-під ніг у людей, які чіпляються за віджилі стереотипи чоловічого домінування в суспільстві», – розповідає Суслова.

Підтримує акцію «Україна без сексизму» народний депутат Дмитро Лубінець:

«Я не буду говорити за всіх народних депутатів. Я підтримую, бо вважаю абсолютно неприйнятним, коли в нашому суспільстві є додаткові аргументи або навпаки мінуси через стать. Коли використовують образи українських жінок в рекламі, то я абсолютно виступаю проти цього. В нас сьогодні в суспільстві це настільки поширено, що за обкладинкою жіночих тіл ніхто не звертає увагу на продукт і його якість. Я абсолютно проти того, коли говорять, що жінку в політиці сприймають менше і вона має менші шанси бути успішною в політиці. Чому суспільство вважає, що місце жінок на кухні, а чоловік повинен займатися політикою? Це прояви Середньовіччя і ми можемо зараз це  змінювати.»

В парламенті є депутати, які готові боротися із сексизмом  – Суслова

Правові механізми боротьби із сексизмом в Україні є. Щоправда, не всі про них знають. І не всі ефективно працюють.

«Сьогодні в парламенті є чимало однодумців, які готові працювати над вдосконаленням законодавства щодо боротьби із сексизмом, у тому числі над внесенням змін до закону «Про рекламу». Чи буде потреба в інституційному оформленні в окрему групу в парламенті – покаже час. Але практика свідчить, що навіть без такого оформлення, депутатам, які об’єднані спільною ідеєю, вдається готувати фахові законопроекти та виносити їх на розгляд Верховної Ради. Головне – це готовність сесійного залу визнати важливість проблеми засилля сексизму та позитивно голосувати за ініціативи, які покликані боротися з цим злом», – стверджує  депутатка Ірина Суслова.

За її словами, Україна наразі переживає такі ж процеси, як свого часу інші європейські країни:

«Країни Західної Європи поступово рухались до нульової толерантності стосовно сексизму останні кілька десятків років. Це був не миттєвий скачок, а тривалий процес. Але на старті процесу еліти цих країн домовились й визнали існування проблеми. Україна сьогодні перебуває саме в цій точці. Точці, коли наші державні діячі мусять сказати, що неповага до людської гідності є серйозною перешкодою для подальшого розвитку. Лише після цього ми зможемо рухатись вперед. До боротьби із сексизмом потрібен комплексний підхід за участі держави, громадського сектору, експертів та окремих громадян. Скільки часу це займе, сказати важко, але все залежить від нас самих. Чим раніше ми об’єднаємось, тим швидше зможемо мінімізувати прояви сексизму. Сьогодні платформа для такого єднання створена й, сподіваюсь, спільними зусиллями проблема сексизму в Україні буде подолана», – резюмує Суслова.

Один із гучних скандалів, на який відреагували інспектори акції «Україна без сексизму» – це реклама «Світу шкіри та хутра», де дівчину на фото тягнуть за ногу і закликають: «Не тягни! Дешевше не буде!».

Таку рекламу  можна було побачити в багатьох містах України. Зокрема, журналістка Мая Голуб, побачивши таку рекламу в Луцьку, відразу написала скаргу в Індустріальний гендерний комітет з реклами.

«Першого жовтня у Луцьку на вулиці я побачила борд із сексистською рекламою з елементами садизму. У рекламі було зображено чоловіка, який тягне за ногу жінку. Зображення супроводжувалось написом: «Не тягни! Дешевше вже не буде! Ліквідація колекції 2017». Здивувало, що це реклама магазину, де продають верхній одяг з шкіри та хутра. Одразу виникло питання: «Навіщо так рекламувати товар?». Сексизм – це практика дискримінації людей за ознакою статі. В сексизмі показують перевагу однієї людини над іншою. А в цій рекламі показано, як чоловік тягне за ногу жінку. Реклама була розміщена на вулиці, а це бачили не лише дорослі, а й діти. Я скаржилась на сексистську рекламу поки один раз. Звернулась зі скаргою до Індустріального гендерного комітету з реклами, щоб там зробили експертний висновок щодо даної реклами. Наразі чекаю їх відповідь. Вважаю, що про сексистську рекламу варто не лише говорити, а й скаржитись на це. Тільки тоді можливі зміни. До скарги варто додати фото, зазначити де і коли було зроблено знімок. Людям треба пояснювати, що таке сексизм і чому в рекламі не місце. Є чимало стереотипів у суспільстві щодо жінок, чоловіків й реклама не повинна це підтримувати. Є чимало інших способів, як можна зробити рекламу популярною. Привернути увагу й зацікавити покупців товаром чи послугами можна так, щоб не дискримінувати нікого іншого», – говорить журналістка.

До слова, це не перший скандал, пов’язаний із секситською рекламою в Луцьку.

Зокрема, навесні 2017 року місцевий виробник ковбасних виробів ТМ «Дмитрук» запустив рекламу із назвою «Жар її в лісі», «Жар її з друзями», закликаючи тим самим купувати його продукцію.

Це обурило лучан і лучанок і чимало з них висловились проти реклами. За певний час рекламу зняли.

Фото Майї Голуб

А нещодавно місцевий волинський сайт «Під прицілом» опублікував статтю, в якій зобразив відомих жінок Волині на фотоколажах з оголеними тілами з «Плейбою». Після звернення до правозахисних організацій та вимог зняти публікацію, її все-таки зняли.

Ще один із сексистських скандалів виник у Києві. Пов`язаний він із «рекламою» «Київської перепічки». Незважаючи на те, що представники «Київської перепічки» офіційно відхрестились  від реклами, все ж питання, хто за цією рекламою стоїть, залишається відкритим. Фото оголених жінок-моделей розміщено на сторінці в соціальних мережах.

Олександра Веденьєва розповідає, що на дану рекламу вони вже відреагували. Зараз продумують алгоритм дій, як змусити зняти рекламу та притягнути винних до відповідальності.

«Сьогодні Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних» з’ясовує, чи має відношення рекламна кампанія «Київська перепічка» до реальної фірми, яка продає цей продукт. Якщо так, тоді це потенційно можна вважати рекламою, що підпадає під дію закону «Про рекламу». В такому випадку ми будемо звертатися до Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів та Індустріального гендерного комітету з реклами, до Омбудсмана з проханням здійснити перевірку на предмет її законності. В іншому випадку цей паблік є «фейком» еротичного характеру.

Одночасно «Гармонія рівних» готова підтримати фотомодель, яку творці пабліка використали у своїх дискримінаційних публікаціях. Справа в тому, що фото її обличчя скомбінували з еротичними світлинами іншої людини, чим ввели в оману читачів та нанесли шкоду її діловій репутації. Крім того, фотограф, який здійснював зйомку, розголосив її персональні дані. Тобто при створенні цього інформаційного продукту не лише принизили жінок, але й недобросовісно повелися з дівчиною, яка стала обличчям кампанії», – пояснює Олександра.

Як можна долучитись до кампанії «Україна без сексизму»?

Боротися із сексизмом разом легше, переконують організатори акції «Україна без сексизму».

Для того, щоб долучитись до акції варто лише зайти на сторінку Ліги захисту прав жінок «Гармонія рівних» в мережі фейсбук, заповнити форму учасника акції та завантажити інформацію, яка підтверджує факти сексизму. Це може бути фото, відео, скан документу чи інша інформація. Також ці дані можна надіслати на нашу електронну пошту wrpl.project@gmail.com.

Одночасно організатори будуть звертатися до Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, Індустріального гендерного комітету з реклами, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з вимогою застосувати санкції до фізичної чи юридичної особи, яка поширила продукцію сексистського характеру.

Аріна Крапка

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша электронна адреса не буде опублікована.