4 випадки дискримінації чоловіків та стереотипи, що їх породжують

0 115

Яка іронія! Якщо зануритися у питання дискримінації чоловіків, то з’ясовується, що вона прямо випливає із гендерних заморочок стосовно жінок. Тобто якщо жінку обмежують у професійно-публічній сфері, відводячи їй місце здебільшого у сфері приватній, то, відповідно, і чоловічі прагнення освоїтися у приватній сфері стикаються із нерозумінням і часом навіть дискримінацією. Діти, догляд, хатні справи «закріплені» за жінкою за замовченням, і чоловік у цю картину традиційного розподілу праці якось геть не вписується.

d1d271e6b8_195835

Говорячи про дискримінацію, ми маємо на увазі незабезпечення рівних прав для певної групи людей, об’єднаних за якоюсь спільною ознакою, у нашому випадку – статтю. У законодавстві рівні права можуть декларуватися (і так зазвичай і є), але коли в гру вступає людський чинник зі своїми гендерними стереотипами, то про закон можна і забути. Кадри вирішують все!

Випадок перший. Чоловік, лікарняний та медична система

На цю тему пригадався такий випадок. Психолог Оксана Пшегорницька, матір двох малолітніх дітей, котра при цьому ще й працює, зіткнулася із труднощами, коли отримувала лікарняний для свого чоловіка. «Захворіла старша дочка, мій чоловік вирішив з нею залишитись. У нас ще є молодша Любава, якій десь 6 місяців було. Викликали ми лікаря, я сказала, що нам потрібен лікарняний. Лікар давати не хоче: «Який лікарняний, у вас же маленька дитина!». Я кажу: я працюю, мені для тата треба лікарняний. Він же попросив в мене довідку з роботи, аби я довела, що я працюю. Тобто лікар автоматично вважає, що я в декреті, а тато ні. Довелось збирати докази про те, що я ходжу на роботу. Тобто тато (який юридично теж має право на лікарняний) мусив доводити щось лікарні. Лікар сказав, що тільки за таких обставин вони дають лікарняний татові. Я йому роздрукувала витяг з закону – та на це ніхто не зважав».

Марта Чумало, заступниця голови Західноукраїнського центру «Жіночі перспективи» розповідає і іншу історію зі своєї практики: «Випадок, коли чоловік опинився у нерівних умовах з жінками відбувся під час епідемії грипу, котра була в Україні кілька років тому. У сім’ї з трьох осіб (дружина, чоловік та 1-річна дитина) спочатку захворіла та була госпіталізована дружина, а згодом захворіла і дитина. У дитячій лікарні чоловіку було відмовлено у спільному з дитиною перебуванні, оскільки у лікарні нема спеціальних палат для батька та дитини, а є лише палати «матері та дитини». У цьому випадку хвора 1-річна дитина була госпіталізована зі своєю тіткою. Можемо уявити той емоційний стан хворої дитини, котра вперше позбавлена можливості постійного перебування з батьками та батька, котрий не має можливості адекватно опікуватися за своєю хворою дитиною».

Випадок другий. Чоловік і опіка над дитиною

За нашим законодавством, немає жодних закріплених привілей, які б надавали жінці переважне право на дітей. Але у більшості випадків діти при розлученні лишаються із мамою. За даними центру сім’ї «Родинний дім», йдеться про 98% рішень на користь матері. Хоча підстави залишення дітей за жінкою чи чоловіком абсолютно ідентичні!

При вирішенні такого питання у судовому порядку, перш за все, розглядається: на утриманні кого перебувають діти, хто приймає в процесі виховання яку участь, як виконує батьківські обов’язки тощо. Звісно, зважають на бажання самих дітей. Немалого значення ще має матеріальний стан кожного з батьків. Та при розлученні суд все ж у переважній більшості випадків лишає дитину за матір’ю, а не за батьком. Бо враховується судова практика та постанови пленумів верховного суду. Тобто, беруться справи зі схожим сюжетом. А вони мають рішення на користь жінки. І хоч ці постанови носять рекомендаційний характер, проте, знову ж таки, свою роль грає гендерний стереотип «жінка = діти» і людський чинник.

Випадок третій. Батько і відпустка

Дискримінація на користь жінок зачіпає чоловіків не лише під час розлучення.

Марта Чумало розповідає: «Тут можемо знайти цілий ряд прикладів, які мають причиною той факт, що догляд за дитиною в Україні «фіксується» переважно за жінкою. Наприклад, маємо статтю 10 ЗУ «Про відпустки», котра передбачає:

«…Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:

4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда…». Тобто жінка з двома дітьми може взяти «за бажанням» у літній період відпустку. Чоловік таку відпустку може взяти лише тоді, коли нема в установі бажаючих жінок з двома дітьми взяти відпустку у той самий час».

Не всі проблему бачать однаково

Що цікаво, що деякі фахівці-чоловіки, які близько стикаються з темою самостійного виховання дітей, вважають проблему дискримінації чоловіків надуманою, а всі гендерні проблеми роздутими. Олександр Мазур, керівник «Об’єднання батьків-одинаків України», зазначає: «Зараз ідеться про дискримінацію чиновниками саме ЛЮДЕЙ, а не конкретно чоловіків чи жінок. За 7 років, що я очолюю свою організацію, проблематикою неповних сімей не займається ніхто. Є організації, які штучно роздувають конфлікт між чоловіками і жінками. Моя організація має на меті об’єднати чоловіків і жінок, неповні сім’ї. Бо за цими проблемами в першу чергу страждають діти. Є величезна соціальна несправедливість стосовно дітей». Наприклад, батько (чи мати)-одинак, який самостійно виховує п’ятеро дітей, має пенсію у 1200 грн. В той же час, якщо дитину беруть на виховання родичі, то вони на одну дитину мають допомогу у 2 прожиткових мінімуми, тобто 2400 грн. Таким чином, існуюче законодавство не стимулює збереження сім’ї: дітей вигідніше відлучити від батьків та виховувати родичам.

Донедавна було багато нарікань на те, що у кодексі праці жінки мають більше пільг, ніж чоловіки. Але від 2010 року у кодексі законів про працю нова стаття 186-1 зняла дискримінацію з чоловіків, які виховують дітей. Якщо раніше у законі йшлося про пільги виключно жінкам, то тепер ними можуть користуватися батьки-одинаки (а також ті, батьки, у сім’ях яких мати перебуває на тривалому лікуванні) і прийомні батьки. Тож, як не дивно, програма досягнення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків все ж потроху працює.

Випадок четвертий. Чоловік і відбування покарання

Однак є закони, які досі дискримінують чоловіків. Кримінально-виконавчий кодекс, враховуючи те, що жінки за своїм фізіологічним та психо-емоційним станом суттєво відрізняються від чоловіків (це якщо вірити коментарю до ст. 141 цього документу), передбачає особливі пом’якшуючі обставини покарання жінок, а також особливі умови утримання їх у місцях позбавлення волі. Згідно із статті 66 Кримінального кодексу, вагітність також є пом’якшуючою обставиною покарання.

Проте, за висновками гендерно-правової експертизи, проведеної Мін’юстом у 2011 році, дискримінаційні норми на користь жінок у кодексі є виправданими. Такі норми можуть лишатися з огляду на меншу небезпеку, яку жінки-ув’язнені являють для середовища. У жіночих виправних колоніях України протягом останніх 10 років не було жодного випадку масових заворушень та протидії адміністрації (на відміну від чоловічих колоній). Жінки також не здійснили жодної спроби втекти з тюрми. У 2011 році у місцях позбавлення волі жінками було допущено в чотири рази менше порушень, ніж чоловіками. Єдиним моментом, який не задовільнив експертну комісію, котра аналізувала КВК, є стаття 141, яка дозволяє ув’язненій жінці передавати дитину на виховання родичам. Невідомо, чому батько не може приймати таке рішення, якщо згідно з закону «Про охорону дитинства» батько має рівні права з матір’ю щодо участі у долі дитини.

Як бачимо, на рівні законодавства чоловікам немає на що нарікати. Єдине, з чим вони стикаються і від чого потерпають – це гендерні стереотипи. А боротьба і з ними на руку і нам, жінкам. Тож – вперед!

Настя Мельниченко

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша электронна адреса не буде опублікована.